Самоосвіта

Педагогічне покликання неможливе

без гармонії серця і розуму

В.Сухомлинський

Набат будильника. Промінчик під повіки-

Снів негативи засвітив зненацька.

Знадвору в котрий раз фальцетне «КУКУРІКУ»,

Моїх речей конвеєр чудернацький:

Люстерко, сукня, філіжанка кави…

А двері вже прочинені на ганок…

І поспішаючи поринути у справи,

Я промовляю: «Світе, добрий ранок».

Саме так, як у цій поезії, починається мій день: лагідна посмішка, веселий настрій і багато нових планів. Стати педагогом мріяла з дитинства. Батьки схвально поставились до мого вибору професії. «Тільки працьовитість може мрію перетворити в життя» - часто любила повторювати мама. І я доклала всіх зусиль, щоб мрія здійснилась.

Із студентських років пам’ятаю бурхливі дискусії навколо питання, яким має бути вчитель. Думки були найрізноманітнішими, та я обстоювала міркування, що належить В.Сухомлинському й випробувані часом: «Педагогічне покликання неможливе без гармонії серця й розуму». Ці слова стали моїм дороговказом у роботі як вчителя – словесника, так і класного керівника. Прагну впливати на своїх вихованців словом, що має барвисту гаму відтінків, а тому й змінюється незалежно від конкретної педагогічної ситуації і, хочемо ми того чи ні, від власного настрою, який відчувають уже з першого погляду на них, завжди пам’ятаю слова І.Драча про те, що слово – це крила ластівки. Вона їх не відчуває, але й злетіти без них не може. Це від тебе залежить си замулиться джерело рідної мови в твоїй душі, а чи пружно і вільно дихатиме.

Якого вчителя діти люблять найбільше? Анкетні дані стверджують: вимогливого й справедливого, тактовного й доброго, врівноваженого й порядного в найдрібнішому, який може усмішкою окрилити учна, вселити віру в невичерпні людські можливості і поглядом засудити необдуманий крок школяра, застерегти від поганого вчинку.

Намагаюсь кожен урок зробити цікавим, радісним, щоб розкрився творчий потенціал особистості. Для цього використовую найрізноманітніші методи і прийоми навчання, адже працюю над темою: «Нестандартні уроки. Використання різноманітних форм і методів навчання та застосування елементів народознавства, впровадження етнографічного кабінету на уроках української мови та літератури» .

Проблема, над якою працює методоб’єднання: створення сприятливих умов для підвищення професійної майстерності, творчого зростання і якості праці педагогічних працівників. Науково-методичний супровід розвитку професійної компетентності вчителя шляхом опанування й впровадження інформаційно-комунікативних технологій.